Я шукала Тебе
у травневім саду,
Я чекала Тебе
на широкій дорозі,
Я, здавалось, Твою
впізнавала ходу,
А то вітер шумів
у гнучкім верболозі.
Я не знала, що Ти
у січневих снігах
Ледь живий, ледь живий
без моєї любові,
Я не знала, що то
Твоя боса нога
Залишила сліди,
наче біль, пурпурові.
Я чекала царя…
Мій Коханий, прости,
Що Тебе я, сліпа,
в першу мить не впізнала!
О гори, моє серце,
що є сили світи,
Віднайшовши Того,
кого вічно кохало!
Галина Манів,
Київ,Україна
Друзі,хто хоче мати збірку моїх віршів, звертайтеся на мій е-мейл.У середині травня вона вийде з друку. Про всяк випадок повідомляю ,це поезія православного спрямування. e-mail автора:pilot-z@ukr.net
Прочитано 5196 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вера, которая погубит... - Тамара Локшина Самоправедность похожа на сушу, но не имеет под собой твёрдого основания, так и человек, надеющийся на себя не устоит. Бог спасает только тех, кто нуждается в спасении.
