Да благословит тебя Господь,
Моя мамочка родная,
Как люблю тебя не знаю,
Но люблю от всей души.
Ты меня всегда прощаешь,
Вразумляешь, наставляешь,
Но ни разу, но ни разу
Не побила ты меня.
По утрам ты за меня
Молишься всегда Христу,
Чтобы в школе было всё
Хорошо со мной всегда.
Но когда я прихожу,
Начинаю бунтовать,
Начинаешь ты кричать.
Но ни разу, но ни разу
Не побила ты меня.
Я люблю тебя и знаю:
Любишь ты меня, конечно,
Ведь какой бы ни был я,
Ты меня всё вразумляешь…
Вразумляешь, наставляешь,
Но ни разу, но ни разу
Не побила ты меня.
Вот я вырасту и стану
Космонавтом, альпинистом;
Ведь я маленький еще –
Помечтать ты мне даешь.
Я тебя люблю за это;
И, конечно же, хочу,
Чтобы были мы с тобою
Вместе, вместе на века:
Чтобы были мы у Бога
В золотом Иерусалиме,
Чтоб когда настанет суд,
Стыдно не было нам, мама.
Так что надо бодрствовать -
Дьяволу места не давать.
И тогда, когда предстанем
На суде мы пред Христом,
Чтобы не было нам стыдно,
Мы всегда должны быть в Нём.
А сейчас тебя люблю я
И хочу, чтоб ты жила,
Чтоб увидела ты даже
Правнуков моих детей.
Вот такой я озорной,
Сынка твой Эдюшечка.
Всё!
(Э., 11 лет)
Лариса Попова,
Одесса, Украина
Никогда не писала стихов, пока не прочитала в Библии слова Давида, царя и псалмопевца: "И поющие и играющие,-все источники мои в Тебе". Попросила для сына -получил, тогда и для себя дерзнула... Мне оказалось труднее, но возможно, что и предлагаю всем желающим - опыт духовный писать стихи, как Давид, стихи-молитвы.
То, что у меня инвалидность1гр. и Бог учил и продолжает учить делать словом Библии, т.к.руками и ногами еще не могу, не всякому христианину возможно интересно. Но за все молитвы во проявление чуда исцеления буду благодарна Богу и молящимся. Да дарует Вам Бог силу и мощь святых молитв! Наша страна так нуждается в этом - в молящихся в единении с Богом и друг с другом.
Да будет Божья благодать и благость с Вами и на всех делах Ваших. Аминь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Дорогой,брат,Эдик.Я поздравляю твою маму с таким любящим сыном.Желаю тебе
всегда следовать за словом и отразить
светлый облик Господа. Комментарий автора: Спасибо, Женечка, дорогая сестра; я передала это слово благословения сыну.
Этот стих много лет назад явился для меня свидетельством того, насколько нам нужны очи веры, чтобы оценивать происходящее-видимое не очами плоти, но очами духа.
Когда готова была прийти в отчаянье от непослушания сына (и мне казалось, что он просто ненавидит меня), ВДРУГ он "выдал" этот стих.
Очень часто мы объясняем слова и поступки наших детей НЕ РАЗУМЕЯ действительных мотивов происходящего.
Ободритесь, мамочки! наши дети нас очень любят и ХОТЯТ быть хорошими. И только ВМЕСТЕ с Богом, мы сумеем их поддержать в этом и помочь достойно проявлять себя в непростых и для взрослых людей обстоятельствах!
Нет ничего сильнее материнской молитвы:
Написано: Будущее сыновей (детей) в устах матери!
Авва, Отче! возврати сердца отцов (родителей) детям, а сердца детей отцам (родителям). Аминь.
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
